Законом України №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (надалі Закон №2275), було внесено, зокрема, такі зміни:
До Закону України "Про податок на додану вартість" внесено наступні зміни.
Пункт 5.18 статті 5, який встановлює перелік операції з ввезення на митну територію України, що звільняються від оподаткування, доповнено підпунктом 5.18.5 такого змісту:
"5.18.5. Операції з ввезення природного газу відповідно до зовнішньоекономічних контрактів";
Друге речення абзацу третього підпункті 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 доповнено словами такого змісту:
"Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній)";
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 доповнено реченням такого змісту:
"Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна";
Пункт 9.8 статті 9, який встановлює випадки анулювання реєстрації осіб як платника податку на додану вартість, доповнено двома новими абзацами такого змісту:
"д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням".
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №2275 встановлено що з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупинити дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та до 1 січня 2011 року підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовувати в такій редакції:
"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".
До Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внесено наступні зміни
Пункт 6.1 статті 6, який встановлює порядок врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування, доповнено абзацом другим такого змісту:
"У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону";
Пункт 22.4 статті 22, який було виключено Законом України №1957-IV від 01.07.2004 року, включено з наступним змістом:
"У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом";
Підпункт 11.3.6 пункту 11.3 статті 11, який визначає дату збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій, після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту:
"Дата збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій визначається з урахуванням положень пункту 22.15 статті 22 цього Закону".
У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п'ятим;
Пункт 22.15 статті 22 було викладено у такій редакції:
« Доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року, але не отримані станом на 1 січня 2010 року, включаються до складу валового доходу банку на дату їх фактичного отримання.
Норми зазначеного пункту не застосовуються у разі, якщо доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2010 року, включені до складу валового доходу протягом 2009 року";
Норми статті 12, які регулюють податковий облік безнадійної заборгованості також було доповнено, а саме:
підпункт 12.1.1 доповнити абзацом п'ятим такого змісту: "Норми цього підпункту не поширюються на проценти, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення валових витрат згідно з пунктом 12.2 цієї статті";
пункт 12.2 викласти в такій редакції:
"12.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами
12.2.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі - страховий резерв).
Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.
12.2.2. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати:
для комерційних банків - 20 відсотків (на період до 1 січня 2011 року - 40 відсотків, на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2012 року - 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 12.2.1, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду;
для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном "основна діяльність" слід розуміти операції, визначені відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.
12.2.3. У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду.
12.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом";
пункт 12.3 доповнити підпунктом 12.3.13 такого змісту: «12.3.13. За рахунок створеного банком страхового резерву відшкодовується заборгованість позичальника, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України";
Останнє речення абзацу третього пункту 16.4 статті 16, яке в діючій редакції закону позбавляло платника податку податкової відповідальності за неподання або несвоєчасне подання бухгалтерської звітності Законом №2275 замінено двома реченнями такого змісту:
"Платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством";
Пункт 22.14 викладено у такій редакції:
"22.14. Для визначення доходів або витрат платника податку від зменшення (збільшення) страхових резервів починаючи з початку звітного (податкового) періоду, в якому набирає чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким цей пункт викладено у новій редакції, розраховується сума страхових резервів, сформованих відповідно до пункту 12.2 статті 12 цього Закону в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
При цьому коригування суми валових витрат (доходів) у зв'язку із створенням та використанням страхових резервів, сформованих до 1 січня 2010 року, не здійснюється.
Включено пункт 22.17 такого змісту:
"22.17. Установити, що починаючи з 1 січня 2011 року платник податку - підприємство (крім банків та інших фінансових установ), доходи якого, а саме: чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи та надзвичайні доходи за річною фінансовою звітністю за попередній рік, становлять сто мільйонів гривень і більше, веде бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць, визначених за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України".
До Закону України "Про державну податкову службу в Україні" внесено наступні зміни
Статтю 10, яка визначає функції органів державної податкової служби першого рівня (ДПІ, МДПІ та ОДПІ), доповнено пунктом 19 такого змісту:
"при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування";
Частину першу статті 11, яка встановлює права, обов’язки і відповідальніст органів державної податкової служби доповнено:
пунктом 1-1 такого змісту:
"при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки";
пункт 2 доповнено абзацом четвертим такого змісту:
"додержанням з метою перевірки дотримання податкового законодавства про працю суб'єктами господарювання незалежно від форми власності";
Подовжено терміни проведення планових та позапланових перевірок, що встановлені нормами статті 11-1, так:
у частині десятій цифри "20" замінити цифрами "30", а цифри "10" - цифрами "20";
у частинах одинадцятій та дванадцятій цифри "10" замінити цифрами "15", а цифру "5" - цифрами "10";
у частині тринадцятій цифру "5" замінити цифрами "10", а слова та цифру "а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні" виключити;
Закон доповнено новою чотирнадцятою частиною такого змісту:
"Проведення планової або позапланової виїзної перевірки може бути зупинено на термін не більше 30 робочих днів за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим її поновленням на невикористаний строк".
До Закону України "Про оплату праці"
Статтю 35 доповнено частинами четвертою та п'ятою такого змісту:
"Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.
Податковий орган має право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством".
До Закону України "Про систему оподаткування"
Частину другу статті 1 викласти у такій редакції:
"Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього Закону"
Українська
Русский